У 2025 році розшук військовозобов’язаних територіальними центрами комплектування (ТЦК) став одним із болючих питань для українців. З одного боку — активна мобілізація та необхідність оперативного уточнення даних, а з іншого — численні скарги і юридичні спори щодо можливого перевищення повноважень. Зокрема, відомі випадки у Рівненській, Івано-Франківській, Хмельницькій областях, де люди заявляли про затримання без пояснень, побиття чи неправомірне вручення повісток. Цей матеріал допоможе вам розібратися з ключовими питаннями: чи є розшук ТЦК у 2025 році законним, за яких умов, які права захищаються Конституцією та законами України, як реагувати на неправомірні дії та до кого звертатися за захистом. Представлені відповіді на основі чинного законодавства, судової практики, кейсів з різних регіонів і експертних консультацій.

1. Закон — основа правомірності розшуку ТЦК

Основний документ, що визначає діяльність ТЦК, — це Закон “Про військовий обов’язок і військову службу”, а також КУпАП. Згідно зі статтею 38 Закону, ТЦК можуть скликати чоловіків 18–60 років для уточнення облікових даних. До них входить перевірка документів, актуалізація місця проживання, сімейного стану, освіти тощо. Стаття 259 КУпАП дозволяє їм діяти спільно з поліцією: зупиняти людину, перевіряти документи, вручати повістку.

Однак закон чітко обмежує ці повноваження:

повідомлення / вручення може бути тільки з підписом і печаткою,

застосування сили або примусу— безпрецедентно незаконні,

затримання без складання протоколу або рішення суду — пряме порушення.
У червні 2025 року на Рівненщині інформаційний резонанс викликало питання побиття — це уже не перевірка, це кримінальна справа.

2. Права громадян під час взаємодії з ТЦК

Закріплений на конституційному рівні і деталізований у законі перелік прав громадян під час подібних дій:

вимагати посвідчення у працівників ТЦК і поліції;

перевіряти дані у повістці (ім’я, прізвище, дата, адреса, підпис/печатка);

відмовитися від підписання або вручення, якщо документ має неточності;

викликати адвоката, якщо йдеться про затримання або складні юридичні процедури;

фіксувати на відео дії працівників, адже перевірка відбувається у публічному місці.

У травні 2025 року у Хмельницькому був випадок, коли чоловіка затримали без протоколу — йому вдалося довести незаконність своїх дій. Якщо вас примушують до явки або затримують без пояснень — відразу викликайте поліцію й адвоката, фіксуйте дії.

3. Які правопорушення трапляються і що з ними робити

Найпоширеніші порушення включають:

Застосування фізичного чи психологічного примусу — що категорично заборонено.

Вручення повісток особам, які за законом не підлягають мобілізації (студентам, пенсіонерам, інвалідам).

Незаконне затримання без протоколу і пояснення підстав.

Ігнорування медичних/сімейних обставин при вручанні службових викликів.

Фальсифікації — це підтвердилося фактами, зокрема у Одесі й Івано‑Франківську.

Ці порушення суперечать статтям 19 і 33 Конституції України. У таких випадках є інструменти втручання:

звернення до поліції і написання заяви (стаття 146 ККУ — неправомірне затримання);

подача скарги до ТЦК вищого рівня або до Міністерства оборони;

звернення до Омбудсмена;

судовий позов до адміністративного суду.
У Дніпрі, наприклад, у квітні 2025 року громадянин виграв суд завдяки доказам неправильного оформлення повістки.

4. Як оскаржити неправомірні дії ТЦК: покрокова інструкція

Питання, що турбує багатьох: що робити, якщо розшук ТЦК здійснюється з порушеннями або взагалі незаконно? В Україні існує кілька ефективних механізмів оскарження:

✅ 1. Звернення до поліції
Якщо вас затримали або доставили без документів і без пояснень — це вже підпадає під статтю 146 Кримінального кодексу України (незаконне позбавлення волі). Ви маєте право написати заяву до поліції, вимагати відкриття провадження та залучення адвоката.

✅ 2. Скарга в ТЦК вищого рівня
У випадку, коли порушення допущено місцевим ТЦК, зверніться письмово до обласного чи головного управління. Опишіть ситуацію, додайте відео/фото, свідчення очевидців. На скаргу мають відповісти протягом 15–30 днів.

✅ 3. Подання заяви Уповноваженому з прав людини
Цей інструмент особливо ефективний при масових або повторюваних випадках порушень. Омбудсмен має повноваження звертатися до суду, поліції, ТЦК, публічно вимагати змін і реагувати миттєво.

✅ 4. Позов до адміністративного суду
Якщо повістка була вручена з порушеннями, або вас доставили до ТЦК без підстав, ви можете подати адміністративний позов. З практики 2025 року видно, що суди дедалі частіше стають на сторону громадян, якщо є докази тиску, фальсифікацій або фізичного примусу.

📍 Усе це працює лише тоді, коли ви:

фіксуєте ситуацію на відео,

збираєте документи й свідчення,

не мовчите і не “махнули рукою”.

5. Що дозволено (і заборонено) поліції під час дій ТЦК

Часто ТЦК працюють разом із поліцією. Але це не означає, що поліція має необмежену владу. Вони не можуть вас:

затримати без причин і оформлення протоколу;

доставити до ТЦК без вашої згоди або судового рішення;

тиснути, погрожувати, застосовувати силу.

👉 Що можуть:

перевірити документи у випадку правопорушення (наприклад, перебування в публічному місці без паспорта);

засвідчити передачу повістки, якщо вона оформлена відповідно до вимог;

гарантувати порядок у публічних місцях.

Якщо поліція перевищує повноваження — пишіть заяву до ДБР або прокуратури. У 2025 році було кілька гучних інцидентів, зокрема в Житомирі, де поліція зупиняла громадян без пояснень — і ця практика викликала обурення та офіційні перевірки.

Висновки: як діяти в 2025, якщо зіткнулись із ТЦК

🔹 Розшук ТЦК може бути правомірним — але лише в межах закону. Якщо ви не отримували повістки, не уникали мобілізації — вас не мають права затримувати.
🔹 Конституція та закони України — на вашому боці. Не бійтеся відстоювати свої права, особливо коли йдеться про особисту свободу.
🔹 Не мовчіть. Фіксуйте, звертайтеся до поліції, адвоката, суду. Публічність і юридична грамотність — ваш захист.