«За бугром пахав – а пенсія де?» Як українцям зараховують стаж за роботу за кордоном
Багато з нас мали або мають той період у житті, коли доводиться залишати дім, рідну хату, батьків, дітей — і вирушати на заробітки. Польща, Чехія, Німеччина, Італія, Іспанія… Наші люди всюди. Вони не сидять склавши руки, а працюють — хто на фермах, хто на будівництві, хто доглядає стареньких або прибирає в готелях. А потім, повернувшись додому, стикаються з неприємним питанням: «А що з пенсією?»

Скільки не вкладав сил у ту роботу — а в Україні тобі, бува, і не зарахують її як трудовий стаж. І це боляче. Бо наче працював чесно, сумлінно — а за документами "нічого не було". На щастя, ситуація змінюється. І все більше українців мають шанс повернути собі не лише спогади про важку працю за кордоном, а й реальний пенсійний стаж.

Як це працює: стаж за кордоном — для пенсії в Україні

Почнімо з головного: Україна має міжнародні угоди про соціальне забезпечення з низкою країн, де чітко прописано, що періоди офіційної роботи за кордоном можуть зараховуватися до страхового стажу для української пенсії. Але не в усіх країнах і не автоматично.

Є два основні варіанти:

Конвенційна система (країни колишнього СРСР, з якими Україна має договір): кожна країна нараховує пенсію лише за той стаж, що був на її території. Але ти можеш отримувати пенсію і з України, і з тієї країни окремо.

Пропорційна система (зазвичай це країни ЄС): країни підсумовують стаж одна одної, і кожна виплачує частину пенсії, пропорційну до свого стажу. Тобто, наприклад, якщо ти працював у Польщі 5 років і в Україні 25 — то отримаєш частину пенсії з Польщі, і частину — з України.

З якими країнами вже підписані угоди?

Україна має угоди про соціальне забезпечення (в тому числі — пенсійне) з наступними державами:

Польща

Чехія

Словаччина

Іспанія

Португалія

Литва

Латвія

Естонія

Болгарія

Німеччина

Румунія

Угорщина

Італія

Ізраїль

Канада (частково)

Країни СНД (Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія тощо)

Кожна угода має свої нюанси. Але якщо коротко — тільки офіційне працевлаштування дає шанс отримати зарахування стажу. Якщо ти працював нелегально — шансів майже немає.

Які документи потрібні, щоб зарахувати стаж?

Це залежить від країни, де ти працював, і від типу угоди. Але є стандартний список документів, без якого нікуди:

Паспорт громадянина України та РНОКПП (ідентифікаційний код)

Трудовий договір або контракт, якщо він у тебе залишився

Довідка від роботодавця за кордоном (із зазначенням періодів роботи, посади, типу зайнятості)

Документи про сплату страхових внесків (у деяких країнах — це витяг з пенсійного фонду або соціального страхування)

Документи про проживання/легалізацію — дозвіл на проживання, віза, реєстрація

Переклад документів (іноді з нотаріальним засвідченням)

Потім із цими документами звертаєшся або до Пенсійного фонду України, або до консульства, або ж до соціального відомства країни, де працював.

Що варто знати наперед?

Стаж зараховується лише за офіційну роботу. Якщо працював "на чорну" — довести щось буде практично нереально.

Документи мають бути дійсними й перекладеними українською. Без цього — відмова.

Краще не чекати до останнього. Якщо плануєш повернутися з-за кордону — збирай документи заздалегідь. Бо через 10 років назад уже нічого не доб'єшся.

Пенсії можуть нараховуватись окремо з кожної країни. І це не страшно: головне — щоб загальний стаж був не менше 15 років, аби мати право на пенсію в Україні.

А якщо я зараз працюю за кордоном — що робити?

Роби одне: бережи всі документи. Ідеальний варіант — отримуй офіційну зарплату, маєш контракт, подаєш податкові декларації або отримуєш виплати у фонди соцстраху. Тоді потім можна буде легко довести, що ти працював.

Також є сенс перевірити, чи країна, де ти зараз живеш, має договір з Україною. Якщо має — звернись у місцевий соцзахист або консульство України: вони мають роз’яснення і можуть допомогти.

А якщо угоди нема?

На жаль, якщо країна не підписала з Україною угоди, цей стаж не буде зарахований. Але тут є варіант: ти можеш самостійно сплачувати внески до Пенсійного фонду України, навіть перебуваючи за кордоном. Це так звані "добровільні внески". Вони дають право формувати пенсійний стаж.

Також можна повернутись в Україну й відпрацювати потрібну кількість років офіційно — щоб дотягнути до мінімального стажу (15 років). Це не ідеальний варіант, але реалістичний.

І наостанок — трохи людського

Заробітки — це не лише грошове питання. Це про розлуку, втому, боротьбу з мовою, з чужими законами. І найменше, що може зробити держава — визнати цю працю й дати гідне пенсійне забезпечення.

Тож якщо маєш стаж за кордоном — не мовчи. Шукай інформацію, консультуйся, збирай документи. І передай це рідним. Бо часто люди просто не знають, що мають право на пенсію — і дарма її не отримують.