Багато інформації – більше плутанини

Знання калорійності продуктів не допомагає людям зрозуміти, які з них корисніші, кажуть результати дослідження, опубліковані нещодавно в Journal of Retailing. У ході експерименту учасники отримували можливість вивчати інформацію про калорії, але оцінювали нездорову їжу як менш шкідливу, а здорову як менш корисну.

Крім того, добровольці мали сумніви у винесенні суджень. Іншими словами, каже співавтор дослідження, доцент кафедри маркетингу Техаського технологічного університету Дейдре Попович, маркування з даними про калорійність не допомагало учасникам точніше судити про продукти. Вона змушувала їх сумніватися та переглядати свої здогади.

Як проходило дослідження

У ході дев'яти експериментів із більш ніж 2000 учасників вчені перевіряли, як люди використовують інформацію про калорії для оцінки їжі. Наприклад, добровольцям було запропоновано вивчити дані про продукти, які зазвичай вважаються більш корисними (салат), або тих, які звично називаються менш корисними (чизбургер), та оцінити їхню потенційну користь і шкоду. Коли люди не враховували інформацію про калорії, вони могли чітко та правильно відокремити одне від одного. Однак коли вони брали до уваги ці дані, їх судження ставали помірнішими.



В іншому експерименті вчені виявили, що прохання оцінити калорійність продуктів знижувало впевненість у своїй здатності судити про користь. Це призводило до того, що добровольці оцінювали продукти більш помірковано. При цьому, зазначає Попович, такий ефект спостерігався щодо калорій, але не інших показників на кшталт вмісту жиру чи вуглеводів.

«Ця закономірність повторювалась у всіх наших експериментах. Замість того, щоб допомогти людям загострити свої оцінки, інформація про калорії створювала те, що дослідники називають метакогнітивною невизначеністю або почуттям "я думав, що розумію це, але тепер не так впевнений". У таких випадках люди схильні уникати крайніх думок», — пояснила Дейдре Попович.

Чому результати дослідження важливі

Оскільки люди часто бачать інформацію про калорії, вони вважають, що знають, як ефективно її використовувати. Однак дослідження показало, що звичність підрахунку калорій може мати зворотний ефект і створювати хибне почуття розуміння. Це призводить до плутанини. Коли людей просять оцінити, наскільки корисний продукт, ґрунтуючись на даних про його калорійність, впевненість швидко розсіюється, а судження втрачають точність.

Отримані результати мають важливі наслідки для охорони здоров'я та компаній, які фокусуються на прозорості калорійності своєї продукції. Надання інформації не сприяє більш усвідомленому вибору цієї прозорості недостатньо. У деяких випадках це взагалі призводить до того, що люди роблять менш здоровий вибір.