Вчені заявили про прорив у створенні штучного м'яса, виростивши шматочки курячого м'яса розміром із наггетс у біореакторі, який імітує кровоносні судини живих організмів.

Новий підхід використовує тонкі порожнисті волокна для доставки кисню та поживних речовин до клітин м'язів курки, які підвішені у гелі. Це дозволило вченим виростити шматки м'яса довжиною до 2 см та товщиною 1 см.

Біореактор з порожнистими волокнами відкриває шлях до вирощування цілих шматків не тільки курки, а й яловичини, свинини чи риби у лабораторних умовах. Крім того, ця сама технологія може бути використана для створення функціональних органів.

Однією з головних проблем при вирощуванні м'яса у лабораторії було забезпечення достатньої кількості поживних речовин та кисню клітинам у товстих шарах тканини. Без них клітини починають гинути. Тому багато проектів фокусувалися на створенні дрібних шматочків м'яса, схожих на фарш.

Щоб вирішити цю проблему, професор Седзі Такеуті з Токійського університету створив біореактор, який утримує живі клітини в гелі та живить їх киснем та поживними речовинами через тонкі напівпроникні волокна, що проходять через матеріал.

«Одна з ключових складнощів при вирощуванні товстої тканини полягає в тому, що клітини в центрі можуть відчувати нестачу кисню та поживних речовин, що призводить до їхньої загибелі», — пояснив Такеуті. «Наша система допомагає вирішити цю проблему за рахунок внутрішньої перфузії, дозволяючи нам підтримувати зростання більш товстої та однорідної тканини».

У майбутньому дослідникам напевно вдасться відтворити текстуру і зовнішній вигляд таких продуктів, як куряча грудка або стегно.

На даний момент порожнисті волокна штучної системи кровообігу необхідно видаляти вручну після того, як виросло м'ясо. Проте вчені працюють над заміною їх їстівними целюлозними волокнами, які можна залишити всередині, щоб змінювати текстуру продукту.

За словами Стюарта, їстівні волокна можуть відкрити нові можливості. Наприклад, культуральне середовище можна додавати такі елементи, як цинк і селен, щоб зміцнити імунну систему людей похилого віку. Він також припустив, що через трубки можна пропустити соус масалу, щоб створити версію курячого тикка масалу у вигляді нагетсів.

Такеуті зазначив, що майбутні версії біореактора можуть вимагати використання штучної крові, яка переноситиме більше кисню до клітин, щоб вирощувати більші шматки м'яса. За наявності достатнього фінансування він вважає, що продукти, що ґрунтуються на цій технології, можуть з'явитися на ринку через 5–10 років.

А поки що вчені можуть запропонувати нам хіба м'ясо комах. З ним проблем немає вже сьогодні, хоча у багатьох людей спостерігається різке відторгнення від подібних делікатесів.